Чи скористається Україна унікальним шансом поповнити сім’ю європейських народів?

Дива відбуваються навколо нас. Нині футбол уже не є найбільш популярним видом спорту. Він давно переріс у велику полі­тику, а де велика політика, там, звичайно, обертаються дуже великі гроші, і час від часу виникають великі скандали. Від цього нікуди втекти, і ми всі повинні примиритися із цими фактами, сприйняти їх як належне, і зрозуміти багато простих речей, від яких завтра залежатиме доля нашої країни. Утім, спробуймо розібратися в тому, що відбувається довкола нас, визначити пріоритети і не рухатися у майбутнє напролом, а скласти реалістичний план входження України в ЄС. У цьому випадку “Євро-2012” може стати тим локомотивом, який потягне нашу економіку із кризового стану до майбутнього процвітання.

Португальський досвід

Приблизно у такому самому становищі кілька років тому опинилася Португалія. З рівнем національного доходу на душу населення країна на краю Піренейського пів­острова пленталася у хвості розвинених європейських держав. Після революції “червоних гвоздик” португальську економіку трусонули кризи. Будучи членом ЄС, Португалія вхопилася, мов за соломинку, за щедрий дарунок долі — проведення фінальної частини “Євро-2004”. Щоправда, були й відмінності від України: португальське суспільство не було розколоте між різними політичними силами, парламент країни працював стабільно, вирішуючи необхідні для розвитку наболілі питання, і основне — чиновники і в столиці, і на місцях не були жертвами тотальної корупції і хабарництва.

Звітувати — не стадіон будувати!

27 червня у Відні віце-прем’єр міністр Іван Васюник представив керівництву УЄФА звіт про підготовку України до проведення “Євро-2012”. У звіті високий київський столоначальник запевнив, що Україна в повному обсязі і вчасно виконає всі зобов’язання з підготовки фінального турніру чемпіонату Європи 2012 року. Зокрема Іван Васюник наголосив: “НСК “Олімпійський” перебуває під жорстким контролем Президента й уряду України. Вживають термінових заходів, щоб у найкоротші терміни виправити ситуацію та розпочати реконструкцію головного стадіону країни. Інші футбольні арени введуть в експлуатацію також вчасно”. На підтвердження своїх бадьорих запевнень Васюник запросив керівництво УЄФА на відкриття першого новозбудованого європейського стадіону у Дніпропетровську, яке відбудеться 14 вересня цього року.

Але як виглядає ситуація насправді? Як з’ясувалося, Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту навіть не подало необхідних документів для проведення реконструкції НСК “Олімпійський” у Києві. Тайванська компанія Archasia Desigh Group Limited, яка виграла конкурс на реконструкцію, заявила про відсутність юридичних підстав для визначення нової компанії на реконструкцію спортивної споруди. Представник тайванської компанії Алекс Чен повідомив журналістів: “Ми просили електронні файли, без яких нам дуже важко працювати на етапі проектування. За два місяці міністерство надало нам лише один файл — топографічну зйомку. Але це застарілий документ: половини будівель, вказаних у ньому, вже немає”. Крім того, Чен повідомив, що “в рапорті УЄФА зазначено: українці не розібралися з топографічною зйомкою, нема документа демонтажу ТРЦ “Троїцький” перед стадіоном. А без вирішення цих двох питань неможливо виконувати будь-який проект”.

Виглядає на те, що це питання може надовго загрузнути в судово-юридичному болоті, а дорогоцінний час спливає. Офіційна делегація від УЄФА от-от має нагрянути в Україну для перевірки справжнього стану речей. Таким чином ми маємо лічені дні для того, щоб навести лад у своєму господарстві. Комісія від УЄФА не буде вдруге поблажливою до невмотивованих пояснень високопосадовців — вона просто забере в України право приймати кращі футбольні команди Європи. Навряд чи тут нам допоможуть наша вічні “адвокати” поляки. Якщо вірити іноземній пресі, у них справи також виглядають не блискуче.

Дніпропетровськ. Терміни здачі об’єкта вже неодноразово переносили. Зараз обіцяють здати стадіон 14 вересня цього року.

Донецьк. Введення новозбудованого стадіону заплановано на весну 2009 року. Кажуть, що повинні впоратися, адже в червні 2009 в Донецьку відбуватиметься юнацький Євро.

Харків. На “Металісті” роботи ведуть у дві зміни. Внутрішня чаша стадіону буде готова восени цього року. Вже заливають фундамент для нової покрівлі. Повністю арену планують увести в дію влітку 2010.

Одеса. Демонтують трибуни на стадіоні, вже зроблено половину роботи. Оновлена арена повинна би бути готовою до липня 2010 — до терміну, визначеного УЄФА.

Львів. Усі роботи поки що на папері. За планом, уже з 1 червня на будові стадіону мали би працювати екскаватори. Надворі — 3 липня. “Місяць тому я був присутнім на міській будівельній раді, де затвердили ескізний проект. Хоча, окрім ескізного проекту, є ще дуже багато стадій, на які необхідно звернути особливу увагу. Слід провести експертизу, зібрати всі технічні умови, щоб можна було затвердити робочий проект. Тобто, наскільки я побачив ще місяць тому, до цього ще дуже далеко, а по-серйозному роботу ще й не починали робити. Мене також здивувало те, що чомусь це питання доповідав архітектор Володимир Следзь, про якого я чув, як про фахового фахівця, але ж чомусь не доповідали по проекту представники фірми “Альпіна”. Нині документацію розробляють, але на якій саме стадії розробки вона перебуває, такої інформації ми не маємо. Відповідно до тих цифр, які нам надали, для будівництва стадіону необхідно 85 млн євро. На мій погляд, це є постійною проблемою, адже грошей на будівництво стадіону нема. Тобто з “Аль­піною” інвестиційний договір поки що не підписано. Та й оптимізму у нашого міського голови та міських чиновників меншає. Якщо ще якихось півроку тому назад нас переконували в тому, що ми маємо інвестора “Альпіну”, то тепер про це вже ніхто не говорить. Нам потрібно 85 млн євро (приблизно 600 млн грн), що становить майже три бюджети розвитку міста Львова. Отже, нині інвестора з будівництва стадіону практично нема. Що ж до львівського аеропорту, то рішенням уряду визначено, що він залишається у державній власності. Таким чином, держава ціл­ком інвестуватиме необхід­ні кошти у розви­ток його інфраструктури. Тобто місто до його фінансування не буде мати жодного стосунку”, — прокоментував депутат ЛМР член фракції УНП Володимир Гірняк (на фото).

Ночівля просто неба?

Зрештою, стадіони не основний біль, який переслідує українських чиновників. На “Євро-2012” з’їдуться десятки тисяч уболівальників із усіх країн Європи, яким буде потрібен нічліг, відповідний обслуговуючий персонал. Проблема готелів передбачає дві частини — проживання пересічних уболівальників і місця для VIP. Щодо першої частини, то в Україні проблем нібито немає. Адже велику частину фанів можуть прийняти реконструйовані студентські гуртожитки. За кількістю ліжко-місць усі чотири основні міста та два запасні відповідають вимогам УЄФА. Гірше з чотири-п’ятизірковими готелями для офіційних делегацій. Яку ж картину можна спостерігати на місцях?

Київ. До столиці вимоги особливі, позаяк у ній заплановано провести фінальну зустріч. УЄФА вимагає 6335 місць, нині є близько 2 тис. Гарантії дано ще майже на дві тисячі. Тобто до 2012 року загалом буде 3800 місць.

Дніпропетровськ. Потрібно 1303 VIP-місця, натомість є лишень 182, гарантія — на 600.

Донецьк. Потрібно 2021 VIP-місце, є 227, гарантія — на 481.

Львів. П’ятизіркових готелів нема взагалі, є три чотиризіркові, які можуть отримати додаткову зірочку після відповідної модернізації. За вимогами УЄФА, у місті Лева мало би бути 2021 VIP-місце, а гарантію дають лише 1 тис.

Гаразд. Готелі можна збудувати. А де взяти таку кількість обслуговуючого персоналу від покоївок і кухарів до адміністраторів і менеджерів? Причому кожен працівник сервісу повинен досконало оволодіти англійською?

Дороги і дурні

На початку ХІХ століття Микола Гоголь писав про те, що дві речі заважають поступу суспільства, зокрема, дороги і дурні. Минуло понад століття, проте нічого на краще не змінилося. Наші шляхи скидаються на бездоріжжя, а дурнів побільшало. Вони міцно осіли в кабінетах, тримаючи у своїх руках грошові потоки, економіку і політичну владу. Дурні спеціалізуються на тому, щоб постійно дурити народ. Звичайно, дороги до Євро необхідно ремонтувати, будувати нові автостради. Звільняти міста від перенасичення автотранспортом, зводити нові автостоянки і дбати про зменшення загазованості. Біда в тому, що жоден економіст навіть приблизно не підрахував, скільки інвестицій потрібно для цієї програми. Такої ж уваги заслуговують і аеропорти. Відомо, що аеропорт у Відні за одну годину прийняв понад тисячу авіарейсів!

Тим часом на засіданні Стратегічної ради УЄФА об’єднана команда України та Польщі зустрілася з керівництвом УЄФА. На засіданні йшлося про підготовку обох країн до “Євро-2012”. Наступним кроком буде приїзд в Україну президента УЄФА Мішеля Платіні (на фото), де він особисто зустрінеться з Віктором Ющенком. Голова Національного агентства Євген Червоненко наголосив: “Євро-2012” обов’язково відбудеться в Польщі та Україні, проте настав час переходити від декларацій до щоденної копіткої роботи”.

Зрештою, чемпіонат Європи 2012 року таки можуть перенести. Щоправда, йдеться не про місце проведення, а про час. Президент УЄФА Мішель Платіні виступив із пропозицією пересунути термін проведення змагання із червня на серпень. Свою мотивацію він пояснив так: після напруженого і довгого клубного сезону, який закінчується в травні, гравці будуть втомлені. Нововведення дало би можливість футбо­лістам відпочити, а в липні розпочати підготовку до серпневої фінальної частини турніру. “Я вже вніс цю пропозицію на обговорення, — каже президент УЄФА, — треба все обговорити з футбольними федера­ціями і з представниками клубів”.

Тож чи хочемо бачити ми себе в об’єднаній Європі? Чи скоротить “футбольний локомотив” шлях України до процвітання і європейських стандартів? На це не відповість ніхто, крім нас самих. Проте другого такого шансу опинитися в ЄС у нас уже не буде. Пора працювати, а не видавати бажане за дійсне. Папір може витримати все. Особливо — неіснуючі “геніальні плани”.