Пересічний львів’янин навряд чи свідомий того, наскільки заможною є громада нашого міста, яка володіє тисячами м2 будівель і приміщень, переданих в оренду різним суб’єктам підприємницької діяльності.

В майбутньому дещо з цього майна можуть передати на приватизацію орендарям, що призведе до надходження кругленької суми в бюджет рідного Львова. Однак завжди постає запитання, чи правильно визначена ціна на оренду певного об’єкта та чи не занижена вона на чиюсь користь? Та сама дилема виникає і під час розрахунку ціни, за якою продають нерухоме майно, що належить міській громаді. Як цей процес відбувається насправді, “Ратуша” вирішила дослідити на прикладі колись респектабельного магазину за адресою: вулиця Шафарика, 16-а.

Спочатку ми дізнаємося про досить складну методику визначення орендної плати за рік, де найвища відповідає 30% (за нормами, встановленими на 2005 р.) експертної вартості оцінки об’єкта, така оренда застосовується для закладів грального бізнесу, казино, а одна з найнижчих дорівнювала 3,64%, як от “для проведення книжкових виставок без продажу”. Саме для такої, майже благодійної діяльності у травні 2005 р. був переданий в оренду фізичній особі підприємцю Тухар І. О. магазин по вул. Шафарика, 16-а, який ви бачите на фото. Аби майно громади, тобто наше з вами не втрачало в ціні, в угоді на оренду, користувача зобов’язують підтримувати його в належному стані та своєчасно проводити необхідні ремонти. У разі ж недотримання такої умови — чиновники з управління комунальної власності (УКВ) міста мають право розірвати договір, що автоматично позбавляє орендаря права приватизації цього приміщення. Безпосередньо ж контроль за використанням орендованого майна міста покладено на наші рідні ЖЕКи, а у цьому випадку — ЛКП “Дім”. Яким чином пильні жеківці згаданого комунального підприємства угледіли в цьому, фактично знищеному, приміщенні проведення орендарем ремонтних робіт, що знайшло відображення у складеному ними акті логічного пояснення, гадаю, ми не знайдемо. Однак інспектор УКВ п. Анатолій Семенюк, вивчаючи матеріали звіту про вартість цього об’єкта, зі здивуванням з’ясував факт не тільки відсутності слідів ремонту магазину, а й взагалі будь-якої благодійної чи комерційної діяльності з боку підприємця Тухар І.О. За таких обставин договірні стосунки мали б бути припинені, а відповідні чиновники міськради мали б підрахувати завдані ним майну міста збитки та вжиті заходи для їх відшкодування власнику.

Водночас щодо посадових осіб ЛКП “Дім”, які надали в УКВ недостовірну інформацію, мали б провести службове розслідування та зробити висновок про ознаки у їх діях кримінальних злочинів або дисциплінарних порушень. Саме такими міркуваннями керувався п. Анатолій, подаючи службову записку начальнику УКВ п. С. Климковичу, в якій повідомив перелічені аргументи та просив “дати доручення завідуючому сектору обліку об’єктів оренди провести обстеження об’єкта оренди на предмет фактичного використання та за результатами обстеження передати всі матеріали по даному договору оренди в юридичне управління для розірвання його у відповідності з чинним законодавством України”.

Але саме з цього моменту у принципового райця почалися непорозуміння з керівником, який ніяк не хотів відповідно реагувати на висновок, викладений у службовій записці. Через кілька днів до п. Анатолія підійшли представники орендаря п. Тухар І. О., які йому спочатку пояснили, що з п. Климковичем у них все узгоджено, а потім пригрозили: “Будеш заважати, підключимо “людей з погонами” і тебе на цій роботі не буде”. Як розповів п. Анатолій, йому у досить цинічній формі ці особи роз’яснили, що в них усе домовлено про викуп цієї торгової точки, і всі, кому потрібно, отримали вже “на кишеню”. Також йому натякнули, що стоїть за цим не будь-хто, а сам... п. Доктор, який є власником мережі приватних аптек, а
п. Тухар І.О. є директором приватного підприємства “Д. Ю. З.”, що працює за адресою: м. Львів, вул. Широка, 66 (зараз приміщення під арештом в зв’язку з виявленням там великої партії трамадолу). Однак інспектор п. Семенюк певно не збагнув, кому він став поперек дороги і в жовтні минулого року був звільнений за порушення трудової дисципліни, хоча це вже зовсім інша історія...

Ну, а що ж із об’єктом? Він всупереч усім вимогам законодавства якимось чином пройшовши погодження депутатських комісій, був переданий п. Тухар І.О. в оренду на 5 років у березні 2008 року. І це не все, адже п. С. Климкович вносить цей магазин площею 506 м2 (!) по вул. Шафарика, 16-а у перелік об’єктів, що підлягають приватизації, а міський голова п. А. Садовий включає цей список у порядок денний сесії міської ради від 15.05.2008 р., яке ухвалою № 1786 це затверджує. А може, все-таки депутати змінять рішення і виставлять цю будівлю на аукціон, замість її приватизації орендарем п.Тухар І.О.?

То хто відповість на запитання: чому ми все-таки бідні?