Із перевезенням пільгових категорій громадян у громадському транспорті завжди було не все гладко. Склалася класична форма протистояння: водій — пільговик. Перший хоче їхати, посилаючись на закон, другий хоче, аби перший не їхав, посилаючись на... Отут і виникає низка питань. Віднедавна особливо загострилося питання перевезення дітей війни, які, за Законом про соціальний захист дітей війни, мають право на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту. Але недовиховані і стурбовані виконанням плану водії, вперто виштовхують пільговиків у двері, ті у відповідь проклинають перших... Неодноразові скарги літніх людей та листи читачів змушують нас вкотре повернутися до цієї теми.
Про загальне правило перевезення дітей війни “Ратуша” поцікавилася в управлінні транспорту і зв’язку Львівської міськради. Заступник начальника управління Ігор Собенко швидко розставив крапки над “і”: окрім тролейбусів та трамваїв, дітей війни ЗОБОВ’ЯЗАНІ перевозити ЛИШЕ мікроавтобуси пільговихмаршрутів, яких у Львові ЛИШЕ два — №5 і №7. Перший іде на Cихів, другий — на Пасічну та Майорівку, куди не прокладені трамвайні колії і не протягнені тролейбусні дроти. До березня цього року на Рясне курсував аналогічний маршрут №3, проте попередня фірма відмовилася працювати на таких умовах і ніхто не хоче зголоситися на її місце. На маршрути 5 і 7 передбачена бюджетна компенсація у розмірі понад мільйон гривень у рік. Усі інші не зобов’язані безкоштовно перевозити пільговиків, адже не отримують за це ні копійки відшкодування. “Ми, звичайно, просимо перевізників іти назустріч, — пояснює Ігор Собенко, — по-можливості, деякі категорії вони перевозять — чорнобильців, учасників війни, інвалідів по зору, а дітей війни дуже багато — майже всі пенсіонери. Держава їх перевезення не компенсує, отож, не має права вимагати їх безоплатного перевезення”.
“Ратуша” також попросила розтлумачити ситуацію голову Асоціації перевізників Львівщини Романа Лободу. “У нас тих пільговиків — 40 — 60 видів, — розпачає пан Роман. — А ще як їх 10 — 15 у маршрутку залізе, то що тому водію робити? Виходить, раз на раз не випадає — когось повезе, когось прожене. У нашій державі такий абсурд — людина має право, але ми не маємо можливості. Адже кожна послуга повинна бути оплачуваною. А нам таке благодійне перевезення не відшкодовують зовсім, зате говорять про надприбутки. Ми б з радістю віддали органам влади можливість збирати ті надприбутки, а самі б виконували тільки перевезення. До слова, якби була та компенсація, і ціна на проїзд була б іншою”.
При повному або частковому відтворенні посилання на portal.Lviv.ua обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайта може не поділяти думку автора та не несе відповідальності за авторські матеріали.
Додати до Вибраного
Зробити стартовою
Новини
Навігатор
Погода
Афіша
Контакти
Міські хроніки
Теми дня
Архів
Роздрукувати
Обговорити у форумі
Відіслати статтю другові
