Перемога Віктора Ющенка 31 жовтня вибила один із основних піар-козирів із рук його опонентів. Людину, за яку, згідно з офіційними даними, віддали свої голоси понад 11 мільйонів українців, якось зовсім не пасує називати “лідером західноукраїнських націоналістів”. Інакше доведеться визнати перед усім світом, що тринадцять років влада Кравчука — Кучми — Табачника — Медведчука й іже з ними працювала на побудову в Україні націоналістичного суспільства і розбудову націоналістичної держави. Нісенітниця, та й годі!

Події після 31 жовтня вибили з рук владних технологів ще один суттєвий козир. Ющенка вже не з руки називати вождем нашоукраїнських олігархів. Адже із Анатолія Кінаха такий же олігарх, як і з Олександра Мороза — націоналіст. Саме ці два політики, оперативно перейшовши на бік Віктора Ющенка, на думку багатьох аналітиків, зробили його перемогу у другому турі лише справою часу.

Виконуючи волю політради Соцпартії, Олександр Мороз уклав із Ющенком “Політичну угоду єднання демократичних сил”. Сторони домовилися, зокрема, про проведення політичної реформи до 1 січня 2005 року і набуття нею чинності з 1 січня 2006 року. Одразу після підписання Мороз заявив, що він підтримує в другому турі виборів Ющенка і прогнозує, що більшість його електорату проголосує за лідера “Нашої України”.

Сторони домовилися також скасувати до 2007 року вето Президента Леоніда Кучми на мораторій на продаж землі сільгосппризначення.

Ющенко, у разі обрання його президентом, зобов’язується також негайно прийняти рішення про виведення українських миротворців з Іраку, гарантувати розслідування найбільш резонансних кримінальних справ і забезпечити покарання всіх причетних до них.

У понеділок угоду про підтримку Ющенка підписали коаліція “Сила народу” та “Партія промисловців і підприємців”. “Ми закликаємо всіх громадян України підтримати в день голосування 21 листопада 2004 року кандидата на пост президента Ющенка Віктора Андрійовича”, — говориться в угоді. Там також зазначено, що “Сила народу” і ПППУ виступають за створення в Україні з представників різних політичних партій уряду народної довіри. “Сила народу” і ПППУ закликають громадян України брати активну участь у голосуванні 21 листопада для перешкоджання владі у фальсифікації виборів. “Ми закликаємо всі демократичні політичні сили України консолідувати зусилля для забезпечення чесних і прозорих виборів президента України”, — сказано в угоді.

“...За якими законами нам жити — за законами честі, справедливості, прав людини і впевненості в майбутньому або, вибачте, по поняттях, за протилежними законами?” — судячи із цих слів, чинна влада вже серйозно дістала зазвичай виваженого Кінаха.

Слідом за Морозом і Кінахом, угоду з Віктором Ющенком уклали й представники демплатформи НДП, яку в парламенті репрезентують Сергій Шевчук, Олег Зарубінський, Володимир Кафарський і Віталій Олуйко. “Ми закликаємо всіх громадян України підтримати в день голосування 21 листопада 2004 року кандидата на пост президента України — Ющенка Віктора Андрійовича”, — йдеться в угоді.

Ще один документ про власну підтримку Віктор Ющенко у середу прогнозовано підписав із народним депутатом, головою Християнсько-Ліберальної партії та екс-кандидатом у президенти Леонідом Черновецьким.

Проте найцікавіша інформація у середу з’явилася буквально за лічені хвилини до оприлюднення офіційних даних ЦВК. Підтримати лідера “Нашої України” вирішив громадський штаб Олександра Омельченка. Таку заяву озвучив на прес-конференції керівник штабу Сергій Рудик. За його словами, штаб київського мера передає свої організаційні і технічні ресурси в координацію відповідним підрозділам штабу кандидата Ющенка. Штаб також закликав усіх прихильників О. Омельченка і партії “Єдність” приєднатися до його ініціативи. Хоча столичний градоначальник особистої участі у прес-конференції не брав, навряд чи зроблені під час неї заяви були б можливими без його згоди.

Зрозуміло, що заяви Мороза, Кінаха, Черновецького чи штабу Омельченка не означають автоматичного перетікання ста відсотків їхнього електорату у друготурову скарбничку Ющенка. Однак, враховуючи “ні-рибо-ні-м’ясну” позицію Петра Симоненка, ницу переляканість козачків-базилючків та смішну за своєю непотребністю підтримку Наталі Вітренко, Віктору Януковичу й похвалитися-то нічим. Натомість за одним тільки Морозом у першому турі 12% голосів на Вінниччині (тут і далі цифри округлено. — Авт.), 10% — на Житомирщині, 13% — на Кіровоградщині, 11% — на Черкащині, 16% — на Чернігівщині, 9% — у Київській області, 8% — на Одещині. І все це, зауважте, протестний електорат. Точніше, за зробленим минулої суботи визначенням Віктора Ющенка, “це вже не електорат, це вже нація, це — народ, який хоче знати відповідь: якою ця буде країна після 21 листопада?”.

Адріан РОМАНЧУК