Із надійних джерел у міській раді газета “Ратуша” дізналася, що на ім’я мера міста надійшов лист від ВАТ “ЕКТІавтопром” — підприємства, яке начебто знає, як переробити грибовицькі гудрони. У документі — доволі оптимістичний прогноз: підприємство може надати технологію та виготовити промислове обладнання для переробки гудронів уже до 15 вересня. Як зазначено у листі від ВАТ “ЕКТІавтопром”, гудрони нейтралізуватимуть за безвідходною технологією, змішуватимуть із котельним паливом і матимуть корисний продукт — паливо якості мазуту М-100. І, увага, найцікавіше — отриману суміш як паливо використовуватимуть на ТЕЦ-1, Львівському локомотивно-ремонтному заводі.
Аби пересвідчитися в достовірності відомостей, “Ратуша” звернулася до ініціаторів сенсації — ВАТ “ЕКТІавтопром”, зокрема, до голови правління товариства Володимира Шестопалова. “У нас є кілька можливих технологій переробки гудронів”, — стверджував посадовець. Зокрема, на його переконання, гудронів можна позбутись, якщо переробити їх на паливо для ТЕЦ за унікальною технологією, якою володіє їхнє підприємство. Якщо гудрони нейтралізувати, пропустити через ультразвук, то з них можна отримати мазут марки М-100, собівартість якого приблизно 1000 — 1200 грн за тонну, що, за його словами, значно менше, аніж ціна на котельне паливо. У Львові до того ж є старе мазутне господарство, якому можна було б продавати мазут.
Та це не єдиний спосіб переробки гудронів. “Є інша технологія. Можна вивезти ті гудрони в Червоноград і нейтралізувати, змішати з вугільним порохом і робити вугільні брикети. Окрім того, раніше (три — чотири роки тому) ми працювали з облдором — робили з гудронів покриття для другорядних доріг. Це було напівпромислове дослідження, — стверджує Володимир Шестопалов і додає, — кілька років тому ми добули з озера 2 тисячі тонн гудронів і їх переробили”. Ба більше, можна переробити і завезені на Львівщину гудрони з Угорщини. Як один із варіантів — спалення гудронів на Миколаївському цементному заводі: “Якщо змішати гудрони з вугіллям, то спалювання буде безпечним. Основне — пропорції”, — переконував голова правління товариства. Окрім того, це чимало енергії, адже гудрони мають високу теплотворну здатність.
Загалом складається враження, що переробити токсичні відходи, які вже ...надцять років лежать на звалищі і становлять реальну екологічну небезпеку, не складніше, аніж добрій господині зварити борщ. Якщо гудрони — таке цінне котельне паливо, то чому угорці намагалися переправити в Україну, Молдову та інші країни свої гудрони з такими аферами. Невже в нафтогазовій компанії, до слова, одній із найбільших постачальників мазуту та інших нафтопродуктів у Європі, не додумалися переробити це на мазут і продати, дивуються природоохоронці.
Не справляють враження ощадних господарників і поляки, адже, за словами самого Шестопалова, перед вступом до Європейської Унії Польща повинна була позбутись всіх токсичних відходів. “У Польщі за нейтралізацію однієї тонни держава платила від 140 до 170 доларів”, — розповідає пан Шестопалов, причому польські гудрони були чистими, адже зберігали їх у належних умовах. Натомість, ВАТ “ЕКТІавтопром” стверджує, що переробка гудронів може бути самоокупною, незважаючи навіть на те, що в Грибовичах їх зберігали на звалищі, і окрім самих гудронів, озера можуть містити що завгодно, адже, подейкують, туди, окрім, власне, гудронів, нелегально зливали й інші хімічні відходи, чого, зрештою, не заперечують і представники „ЕКТІавтопром”.
Аби з’ясувати, наскільки реальні і, основне, безпечні плани щодо переробки кислих гудронів, ми звернулися до Державного управління навколишнього природного середовища у Львівській області. “Про існування безпечної технології переробки грибовицьких кислих гудронів нам нічого не відомо. Звісно, спалювати можна все. Наприклад, Європа такі відходи спалює. Але має бути відповідна технологія для дотримання безпеки процесу, слід встановити фільтри, які коштують чимало, тощо. Та навіть за таких умов на території міста, а саме, на львівській ТЕЦ, не можна спалювати такі відходи, адже санітарно-захисна зона підприємства не адаптована до спалювання таких відходів. Як ви знаєте, до нас завезли гудрони з-за кордону, але не було жодної технології, за якою можна було б безпечно їх спалити чи переробити, тому вони лежать і до нині. На мою думку, або угорські і грибовицькі гудрони однаково небезпечні, або грибовицькі навіть більш шкідливі. Зберігали грибовицькі гудрони в неналежних умовах, тому не виключено, що вони містять солі важких металів або інші небезпечні речовини”, — повідомляє перший заступник начальника Державного управління навколишнього природного середовища у Львівській області Степан Татух.
Аналогічну думку висловив виконавчий директор ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” Микола Заєць (завод — власник гудронів): “У світі технології переробки таких гудронів не існує, і досі їх ще ніхто не переробив. Ми намагалися нейтралізувати гудрони, а потім спробували палити в Миколаєві у печі, але це не вихід, бо шкідливі викиди перевищують норми”. Окрім того, за словами пана директора, завод уже мав тривалі переговори з російським підприємством, яке мало технологію переробки таких гудронів, але співпраця теж не була успішною: “Росіяни приїздили, возили туди гудрони на пробну переробку, та переробити не змогли. Що ж до складу гудронів, то ніхто не знає, що там, у тому озері”.
Керівник ГО „Бюро екологічних розслідувань” Дмитро Скрильніков: “Палити можна все. Але, на жаль, це як з грибами — деякі гриби можна їсти лише раз у житті. Звісно, гудрони можна спалити, питання лише у тому, що буде на виході. Адже безпечного виходу не можуть гарантувати ані угорці, ані поляки — технологія безпечного спалювання надто дорога. Окрім того, слід пам’ятати, що інфільтрат разом із небезпечними речовинами з грибовицького звалища стікав у гудрони, тож нині ніхто не знає їх реального складу. Те, про що говорять представники підприємства, як на мене, нонсенс. Можна уявити, що виходитиме з труби після спалювання гудронів, або якими будуть вугільні брикети, якщо змішувати гудрони з червоноградським вугіллям, яке містить багато важких металів та ще й має підвищений радіоактивний фон. Використовувати гудрони в дорожньому покритті чи як паливо — черговий екологічний злочин. Звичайно, якщо через 5 — 10 років після того, як отруту закатали в асфальт, діти в якомусь селі почнуть хворіти, то пов’язати це з гудронами і з тим фактом, що хтось колись заробив на “утилізації” гудронів, буде складно. Натомість небезпечні речовини раніше чи пізніше просочуватимуться у ґрунтові води, а згодом потраплятимуть у рослини та криниці місцевих мешканців. В Україні, до слова, вже були випадки, коли мешканці одного з Карпатських сіл, де поклали нове дорожнє покриття, скаржилися на те, що діти, які збирали суниці неподалік дороги, мали проблеми зі здоров’ям.
На гудронах вже заробили чимало людей, зокрема токсичні відходи навіть віддали під заставу банку. І, як на мене, фірма, яка начебто зараз готова переробити гудрони, дуже вигідна для людей, які хочуть продати цінні землі “Львівського дослідного нафтомаслозаводу” і не мати мороки з гудронами. Адже, за законом, суд у процесі банкрутства заводу зобов’язаний передбачити кошти на природоохоронні потреби. Тож дуже вигідно, аби нині з’явився хтось, хто начебто готовий переробити гудрони безкоштовно. Тоді землі нафтомаслозаводу можна продати. Що відбуватиметься з гудронами далі — проблема громади.
P.S. “Ратуша” намагалася дізнатися про склад гудронів. Як виявилося, нині його НЕ ЗНАЄ НІХТО. В управлінні охорони навколишнього природного середовища повідомили, що всі документи на зберігання токсичних речовин (які, зокрема, подавали б інформацію про поточний склад гудронів), мали б, за законом, зберігати у ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод”. Натомість виконавчий директор підприємства відказав: завод у стані банкрутства, а коштів ані місто, ані обласна влада не дає, тож, що входить до складу гудронів, ми не знаємо. Як не дивно, детальної інформації про склад гудронів не змогли надати навіть представники ВАТ “ЕКТІавтопром”, які готові виготовити обладнання для переробки цих гудронів.
|
Додати до Вибраного
Зробити стартовою
Новини
Навігатор
Погода
Афіша
Контакти
Міські хроніки
Теми дня
Архів
Роздрукувати
Обговорити у форумі
Відіслати статтю другові
