Замок у Старому Селі хочуть узяти в концесію львів’яни, а в разі концесії Свірзького Борис Возницький подаватиме до суду.

Концесія замків і палаців в Україні видається неминучою. І розпочне її Львівщина, на території якої зосереджено значну частину пам’яток культурної спадщини. На відміну від радника віце-прем’єр-міністра України Ореста Чебеняка, який під час недавнього перебування у Львові висловлювався неконкретно й загадково, на кшталт “Невдовзі ви про це почуєте...”, начальник управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Івановський налаштований рішуче й однозначно. Оголосити концесійний конкурс для Свірзького та Старосільського замків і палацу в Тартакові запланували в червні, і мають твердий намір план реалізувати.

“Зараз ми вийшли на етап офі­ційного оголошення конкурсу. Найближчим часом Львівська облдерж­адміністрація створить комісію з проведення конкурсу, опублікуємо умови. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, яка визначає порядок проведення конкурсу, потрібно виконати низку необхідних умов, і ми тепер над ними працюємо”, — розповів пан Івановський.

Натомість Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький вважає концесію Свірзького замку незаконною: “Жодної концесії Свірзького замку не може бути. Тому що це незаконно. Закон про концесію забороняє це робити. Крім того, замок належить Спілці архітекторів, і заборонено забирати його в Спілки. Пропозицію увійти в комісію, яка ви­значатиме концесіонера для Свірзького замку, я не прийматиму. Міністр Василь Куйбіда мене підтримує. Якщо ж будуть спроби віддати замок у концесію, то будемо подавати до суду. У законі йдеться, що можна передавати, якщо не розміщений у рекреаційній зоні, тобто зоні відпочинку. А Свірзький замок має 22 гектари рекреаційної зони. Кабмін мав би вилучити Свірзький замок із цього переліку”.

Для львівської громадськості, фахівців-музейників, експертів принциповим у контексті концесії є замок 1484 р. у селі Свірж Перемишлянського району. Перший скандал щодо концесії цієї пам’ятки був пов’язаний з чутками про те, що на замок претендував тодішній віце-прем’єр уряду Віктора Януковича Микола Азаров. Борис Возницький тоді забив на сполох і висловив ідею створити в замку Будинок творчості, натомість пропонував передавати в концесію інші пам’ятки — у Старому Селі, Поморянах, Судовій Вишні. Рейдерством називав внесення Свірзького замку до Переліку об’єктів, які можна надавати в концесію, Микола Габрель, голова Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України, у користуванні якої замок перебував 20 років. А також висловив припущення, що Свірзький замок планують використати як готель у підготовці до Євро-2012.

Тим часом Василь Івановський поступово й неухильно наближається до реалізації своєї мети. Щобільше, говорить про значне зацікавлення потенційних інвесторів концесією інших об’єктів.

Спротив громадськості щодо концесії Свірзького замку змусив обласну владу піти на певні поступки: тепер на базі Свірзького замку пропонують створити міжнародний культурно-відпочинковий центр творчих спілок.

Чи не найбільш актуальним нині в контексті концесії є питання, чи зможе чинний закон та інституції захистити пам’ятки від руйнації.

Про те, як саме заплановано провести першу в Україні концесію пам’яток архітектури — у розмові з начальником управ­ління культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василем Івановським.

— Як Ви готуватимете умови концесії, адже пам’ятки архітектури потребують особливих умов?

— Є типовий договір передачі об’єкта в концесію, який ми беремо за основу, прописуємо основні положення і додаємо ті, що стосуються пам’ятки архітектури. Йдеться про розроблення, затвердження проектно-кошторисної документації, проведення ремонтно-реставраційних робіт з дотриманням чинних нормативів, забезпечення вільного доступу до пам’ятки, і найголовніше — прописати функцію, під яку передають замок чи палац.

— І якою має бути ця функція?

— Ми не знаємо, хто візьме пам’ятку. Адже запитів було багато.

— Запити були тільки щодо Свіржа чи щодо всіх трьох об’єктів?

— Щодо трьох, тому що ми не включали би в перелік об’єкт, яким ніхто не цікавиться. Хочемо отримати пропозиції від майбутніх інвесторів і в умовах конкурсу пропишемо конкретну функцію. Зокрема, щодо Свірзького замку ми підтримуємо пропозицію творчих спілок та Бориса Возницького створити на базі Свірзького замку міжнародний культурно-відпочинковий центр творчих спілок. Може бути. Ми згідні.

— Яку вигоду запропонуєте інвестору?

— Творчі спілки не займатимуть замок 24 години, буде паритетне співвідношення чи певні преференції для Спілки архітекторів, у користуванні якої був Свірзький замок. Якщо будуть якісь замовлення, то пріоритет матимуть пропозиції творчих спілок.

— Приватний будинок для житла там не можна буде облаштувати?

— Ні, звичайно. Це буде соціально-культурний об’єкт, чи культурно-відпочинковий.

— Щодо Старого Села і Тартакова які були пропозиції?

— Щодо Тартакова — йдеться про відновлення. Зі Старосільським замком важче, тому що збереглися тільки стіни по периметру замку, і вони у занедбаному стані, тому потрібно насамперед здійснити протиаварійні роботи, музеєфікувати на певний період. А далі — пробувати щось відновлювати. У пропозиції одного з потенційних інвесторів ідеться про створення на базі замку культурно-мистецького центру для проведення всеукраїнських мистецьких фестивалів. І очевидно, що інвестори, які мають намір організовувати такі фестивалі (це група людей зі Львова), хочуть використати цей фон, імідж замку. Загалом пропозиції, які надходили до Національної спілки архітекторів та ЛОДА, були з цілої України.

— В умовах Ви будете прописувати один варіант чи кілька?

— Стосовно Старого Села чи Тартакова може бути кілька пропозицій. Щодо Свіржа, напевно, одна. Питання Свіржа набуло гострого громадського обговорення, і ми погодилися на пропозиції створення культурно-відпочинкового центру. Була пропозиція передати замок Львівській галереї мистецтв, і щоб Борис Возницький створював там центр. Але ж галерея — бюджетна організація, а ми хочемо звільнити бюджет від видатків. Якщо спонсорів, інвесторів буде шукати директор галереї, то постає логічне запитання: а навіщо державі посередник, якщо вона може напряму вийти до інвестора? Ми запросимо Бориса Григоровича до консультацій, включимо його в комісію. Щоб це відбувалося прозоро, професійно. Нагляд за дотриманням умов концесії хочемо покласти на заповідник “Замки і палаци Львівщини”, який тепер створюємо. Буде громадська наглядова рада в заповіднику, яку, сподіваємося, погодиться очолити Борис Возницький.

— Хто входитиме до комісії?

— До комісії буде включено представників центральних органів влади (Міністерства культури, Міністерства регіонального розвитку і будівництва, Міністерства економіки і фінансів, Фонду держмайна), місцевої влади (представники ЛОДА, депутати облради) і громадськості.

— Яке буде співвідношення фінансового й культурного крила в комісії?

— Сподіваюся, що ми знайдемо баланс між інтересами центральними і місцевими, буде відповідна кількість представників з Києва, області та від громадськості.

— Чи визначено суми, потрібні на реставрацію?

— Приблизну проектно-кошторисну документацію розроблено, але вона, на жаль, уже заста­ріла, бо і об’єкти далі руйнуються, потребують додаткових робіт, і інфляція.

— Йдеться про десятки мільйонів гривень? До ста мільйонів ще не дійшло?

— Можливо, і дійшло. Залежно, які ставити вимоги. Бо якщо вимагати у Свіржі відновити замок, як він був, то треба все, що зроблено, так звану проведену реставрацію Спілки архітекторів, відчистити, бо там проводили не реставрацію пам’ятки архітектури, а капітальний ремонт будинку. Залізобетонні перекриття, цемент, бетон.

— Навколо замку у Свіржі є рекреаційна територія...

— Це не рекреаційна територія. Є пам’яткоохоронна документація, ця територія увійшла до території пам’ятки, там були господарські споруди, сад, озеро, паркова алея, від якої залишилося кілька дерев. Але це не означає, що це була рекреаційно-відпочинкова територія. Рекреаційна зона — місця для масового відпочинку. Навколо замку були приватні володіння, останній власник — генерал Комаровський.

— Які умови буде прописано щодо цієї території? Чи дозволите там щось будувати?

— Думаю, що на території не буде дозволено нового будівництва. Можливо, там, де мала бути котельня — або на її основі, або замість, тому що там уже було будівництво. А якщо дозволять якісь роботи, то тільки з благоустрою території. Парк закласти, відновити фруктовий сад чи навести благоустрій навколо озера. Може, малі форми дозволять — лавки тощо. Але стосовно капітальних споруд, то, звісно, ні.

— Що після концесії?

— Згідно із законом, після закін­чення концесійного терміну концесіонер має право першочергове на приватизацію цього об’єкта, якщо він не включений до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Свірзький замок входить до цього переліку (щоправда, наразі його не затвердили. — Н.Д.).

— Чому саме концесія?

— Концесія має плюси порівняно з орендою. Якщо об’єкт передано в оренду, орендар починає сплачувати орендну плату від першого дня укладення угоди. Необхідно провести грошову оцінку вартості пам’ятки, потім Фонд держмайна визначає розмір плати. У разі концесії об’єкт передають тільки в управління, і він залишається в державній власності. Але інвесторові вигідно, тому що він не здійснює жодних платежів до моменту здачі в експлуатацію й отримання прибутків. Щодо Свіржа, то орендна плата його становила б приблизно 30 тисяч доларів на місяць. У разі концесії ці 30 тисяч інвестор вкладає в роботу, а не платить державі. А коли об’єкт здано, він починає функціонувати і давати прибуток, то інвестор сплачує концесійні. Для об’єктів культурного призначення можуть бути певні пільги, їх можуть звільнити навіть від сплати концесійних платежів.

— Ви прогнозуєте попит на концесію?

— В області вже є пропозицій дуже багато, люди зрозуміли, що концесія їм вигідна. Приходили інвестори і казали: ми не хочемо в приватну власність, нас влаштовують концесійні умови, на 30, 40 років. Також до нас звертаються представники інших областей (Закарпаття, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Донецька тощо) з проханням допомогти провести концесійний конкурс. Крім того, кілька днів тому народні депутати Володимир В’язів­ський і Степан Давимука внесли законопроект про внесення змін до Закону про концесію, згідно з якими у поле концесійної діяльності напряму вносять пам’ятки архітектури і містобудування. Це наше спільне напрацювання.

— Чи бачите якісь ризики, пов’язані з несумлінністю інвесторів тощо?

— У нашому бурхливому житті все можливе. Тому ми робимо потрійний контроль: і заповідник, і громадська рада, і державні органи охорони культурної спадщини.

— Але чи буде цей контроль дієвим? Чи можна буде реально вплинути? Адже у Львові встановлюють пластикові вікна на пам’ятках архітектури, і ніхто не годен вплинути...

— Усе можна, було би бажання. Бо тоді можна казати, що взагалі нічого не треба робити.

коментар

Василь Куйбіда, міністр регіонального розвитку та будівництва: “Замки мають функціонувати”

— До таких речей треба ставитися дуже обережно, потрібно керуватися принципом “Не нашкодь”. Адже лихий ховається в дрібницях. Треба десять разів усе відміряти, щоб потім не шкодувати. Перед тим, як приймати рішення про консецію пам’яток, потрібно розробити правовий механізм і інституції, які контролювали б належне утримання пам’яток архітектури. Не можна передати в приватні руки і потім, коли приватник порушуватиме закон, розводити руками і казати: “А ми ж сподівалися...”. Але замки, як і будь-яка інша споруда, мають функціонувати, бо інакше вони приходять у запустіння. І наше завдання — віднайти таку функцію для цієї будови, яка була б запотребувана, корисна. Щодо Свірзького замку, то мені ближча позиція Бориса Возницького — не віддавати його в концесію. Але якщо питання буде гострим: замість замку залишиться груда каменю, або завдяки концесії збережемо унікальну споруду, то вибір — на користь збереження пам’ятки.

Довідка

Закон України “Про концесії”, яким визначено поняття і правові засади регулювання відносин під час передачі в концесію державного і комунального майна, ухвалено в липні 1999 року.

Концесія — надання органом виконавчої влади або місцевого самоврядування (концесiєдавець) на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі права на створення (будівництво) і (або) управління (експлуатацію) об’єкта концесії, за умови взяття суб’єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань по створенню (будівництву) і (або) управлінню об’єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

21 листопада 2007 року Кабінет Міністрів України у постанові № 1338 вніс до Переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, такі об’єкти: замок (1484 рік) — пам’ятка архітектури с. Свірж Перемишлянського району, замок (XVI — XVII ст.) — пам’ятка архітектури національного значення, с. Старе Село Пустомитівського району, палац (XIX ст.) — пам’ятка архітектури національного значення, с. Тартаків Сокальського району.

За словами радника віце-прем’єр-міністра України з гума­нітарних питань Ореста Чебеняка, в Україні є 200 замків, 100 з них потребують негайної реставрації, 80 з цих ста планують передати в концесію.