Керівник міської організації партії «Батьківщина» - про зростання рейтингу БЮТ, можливі перевибори мера та благодійний вплив жінок у владі.

– Пані Мирославо, останні соціологічні опитування, проведені центром «Соціоінформ», засвідчують, що у Львові суттєво зріс рейтинг БЮТ. Якщо б вибори до міської ради відбулися вже найближчої неділі, то за БЮТ проголосувало б майже 42% львів’ян. Чим Ви пояснюєте такий рейтинг БЮТ: це заслуга міської організації, наслідки роботи фракції БЮТ у міській раді чи загальноукраїнська тенденція, яка є результатом роботи уряду Тимошенко?

– Зростання рейтингу вимагає від нас ще більшої роботи, щоб виправдати довіру львів’ян. Приємно, що до нас зростає довіра львів’ян, а з другого боку – це дуже відповідально. Що ж стосується причин таких показників, то вони насамперед зумовлені тим, що населення довіряє тій політичній силі, яка виконує свої передвиборчі програми.

Я думаю, що зростання рейтингу БЮТ у Львові зумовлено насамперед результатом діяльності нашого лідера, прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Чи є десь у світі держава, де були б такі умови роботи, у яких працює Юлія Володимирівна? Я хочу нагадати її слова про те, що добровільної відставки від неї не дочекаються і вона відчуває в собі силу на проведення справжніх перетворень у нашій країні. Їй вірять. Під її керівництвом ми крок за кроком просуваємося вперед.

Звичайно, до зростання рейтингу БЮТ у Львові певну частку доклали й ми. Ми не проводимо широкомасштабної агітації, не організовуємо частих публічних виступів, але ми щоденно працюємо.

Завжди намагаємося вислухати людину, яка прийшла до нас по допомогу. Не завжди нам вдається вирішити проблеми, з якими до звертаються, адже вони бувають дуже складними. Ми завжди працюємо над тим, щоб вирішити ці проблеми хоча б частково, якщо повністю це зробити неможливо. До нас завжди можна прийти у приміщення фракції в міській раді, у наші партійні офіси, де можна отримати консультацію юриста, працівника громадської приймальні. Своєю роботою ми намагаємося насамперед не компрометувати імідж БЮТ і дотримуватися тих засад, які оголосили перед виборами.

– Водночас, згідно із тим же соцопитуванням «Соціоінформу», у Львові знизився рейтинг Вашого, з одного боку, головного союзника, а з іншого – конкурента – «Нашої України», за яку сьогодні готові проголосувати лише 11,4 % жителів Львова. На Вашу думку, з чим пов’язане падіння рейтингу «Нашої України»?

– Якщо зробити невеликий екскурс у минуле, можна пригадати, як торік знизився рейтинг нашого Президента. Після прийняття рішення про дочасні перевибори до парламенту рейтинг знову піднявся і люди повірили Віктору Андрійовичу.

Щодо падіння рейтингу «Нашої України» у Львові, то це, напевно, насамперед спричинене тим, що є непорозуміння в самому блоці. Люди спостерігають за тим, що немає єдності: як у байці, усі тягнуть віз у різні боки. Така ситуація шкодить будь-якій політичній силі.

Ще одна з причин – те, що В. Ющенко не є лідером блоку, він є почесним головою. А важливим фактором високого рейтингу політичної сили є сильний лідер: харизматична, неординарна особистість, яка може всередині блоку консолідувати роботу та вміє знаходити компроміс. У «Нашій Україні», очевидно, цього немає.

Нині створюють партію «Єдиний центр», яка є суто технічною. Це викликає в людей нерозуміння: створення партії, яка наперед приречена на поразку. Крім цього, на рейтинг «Нашої України» впливають непослідовні кроки, деякі суперечливі дії окремих членів партії, непродумані висловлювання. Відповідно, зростає недовіра.

– Враховуючи, що у Львові зріс рейтинг БЮТ, чи є в міської організації кадровий резерв, аби після місцевих виборів заповнити фракцію? Чи достатньо у Вас людей, у яких Ви впевнені і які зможуть гідно представляти БЮТ у міській раді?

– Так, кадрового резерву у нас достатньо. Я є головою міської партійної організації, яка нині нараховує майже чотири з половиною тисячі офіційних членів партії, хоча, крім них, у нас є багато прихильників. Крім цього, членами нашого блоку є представники дружніх партій УСДП і ПРП, серед яких чимало кваліфікованих фахівців. На жаль, сьогодні на ключових посадах і в місті, і в області дуже мало представників БЮТ.

Під час виборчого процесу активізується процес поповнення рядів партії. А в міжвиборчий період у партію приходять люди з твердими переконаннями, які політично визначилися.

Нинішньою характерною рисою є те, що кількість переходить у якість. Поповнюють ряди партії науковці, багато представників малого і середнього бізнесу, освітяни, медики, молодь. До речі, наша ГО «Батьківщина молода» добре розбудовується. І це дуже важливо, що молодь надає перевагу нашій політичній силі.

– Чи є у Вас претендент на посаду міського голови Львова?

– Звісно, так. У нас є не тільки охочі балотуватися до міської ради, а й кандидатури на посаду міського голови. Я збережу певну інтригу і не називатиму імен наперед, бо це принаймні нетактовно щодо цих людей. На все свій час.

– У Вас одна кандидатура на посаду мера чи кілька?

– Ми маємо кілька кандидатур. Рішення з висунення кандидатури на посаду міського голови прийматиме Рада блоку.

– Чи вважаєте доцільними місцеві перевибори?

– У принципі, депутатський корпус Львівської міської ради знаходить порозуміння в прийнятті важливих питань для громади міста. У нас немає опозиційних сил, трибуну не блокують, усі питання обговорюють у фракціях і, якщо є окремі думки з якихось питань, керівники фракцій знаходять компромісне рішення. Такої нагальної потреби у перевиборах, яка виникла в Києві, я не бачу.

Також я пов’язала б це питання і з підготовкою до Євро-2012, і з низкою інших причин. На перевибори потрібні кошти, а їх необхідно акумулювати, наприклад, на реалізацію програми підготовки до Євро-2012. Дочасні вибори нині – остаточно зірвана підготовка до чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.

Але якщо відповідне рішення про місцеві перевибори приймуть на всеукраїнському рівні, то, звичайно, ми також братимемо в них участь.

– А що стосується перевиборів міського голови, чи потрібні вони Львову? Адже у Києві відбулися перевибори мера…

– Особисто для мене було великою несподіванкою, що кияни обрали своїм головою Леоніда Черновецького. Принаймні деякі його вчинки викликають у мене, м’яко кажучи, здивування. Черновецький та його команда звітує, що вони зробили багато хорошого для киян, хоча суспільна думка протилежна. Мені про це важко судити, тому що я не є мешканкою Києва.

Що ж стосується перевиборів міського голови Львова, то в нас так гостро, як у Києві, питання наразі не стоїть.

– Як Ви оцінюєте вплив фракції БЮТ на чиновників міської ради та колег-депутатів із інших фракцій? Чи дослухаються вони до думки БЮТ?

– Звісно, хотілося б, щоб до думки нашої фракції дослухалися більше.

Ми не завжди погоджуємося з позицією міського голови, директорів департаментів та начальників управлінь з окремих питань і говоримо про це відкрито.

Хотілося б, щоб виконавчі органи більше враховували думку депутатського корпусу. Прикро, що виконавчий комітет приймає рішення, які розходяться з думкою і депутатів міськради, і мешканців міста. Це стосується, наприклад, тарифів. Зокрема, йдеться про останній випадок з підвищенням вартості проїзду в міському транспорті. Першого квітня 2008 року виконком прийняв рішення про підняття тарифу на перевезення в електротранспорті, а лише через місяць після цього, порушивши регуляторні акти, розпочав громадське обговорення цього питання.

Наша фракція неодноразово зверталася до міського голови Львова з питанням про перегляд складу виконавчого комітету. Щоправда, до сьогодні відповіді на це питання ми не маємо. Я розумію, виконавчий комітет міста очолює міський голова, який має своє бачення розвитку міста, має свою програму тощо. Але фракція вважає, що потрібно переглянути його склад, тому що члени виконкому залежні від голови міста. Виконавчий комітет повинен бути органом, який насамперед керуватиметься чинним законодавством, доцільністю прийнятих рішень і ми маємо бути впевненими, що все роблять на користь міста та його мешканців. Поки що я цього сказати не можу.

З депутатами інших фракцій ми працюємо в постійних депутатських комісіях. Усі рішення приймають після обговорень за участі всіх членів комісій, зокрема й представників нашої фракції. Нашу думку й позицію також враховують.

– Для БЮТ характерно, що керівні посади очолюють жінки. Ви, з одного боку, є керівником міської організації партії «Батьківщина», а з іншого – не очолюєте фракцію БЮТ у міській раді. Чому так?

– Така ситуація не тільки в БЮТ. Якщо проаналізувати керівництво фракцій у міській раді, то, наприклад, така ж ситуація і у фракції ВО «Свобода», «Нашій Україні», ГП «Пора». Я вважаю, що в цьому немає проблеми як такої. У нас існує Положення про фракцію, згідно з яким фракція всі звернення та заяви погоджує з керівництвом міської організації. Голова партії має свої обов’язки, а голова фракції – свої, але всі дії скеровуємо для зміцнення нашої політичної сили.

– До речі, в міській організації ВО «Батьківщина» більше жінок чи чоловіків?

– Все-таки більше чоловіків. У фракції БЮТ міської ради також більшість членів – чоловіки. Але порівняно з іншими фракціями, у нашій жінок найбільше.

– Чи плануєте на наступних виборах включити у списки більше жінок?

– Наші ряди поповнили дуже цікаві жінки. Це – медики, освітяни, підприємці, працівники комунальної сфери, які хочуть зробити Львів справді європейським містом. Думаю, що коли прийде час формувати списки до наступних виборів, я особисто буду відстоювати залучення більшої кількості жінок кандидатами в депутати до Львівської міської ради. Головне, щоб було ще й бажання з їхнього боку. Тому що для того, щоб жінка могла займатися політичною чи іншою громадською роботою, у неї має бути ще й підтримка в родині, бо така робота забирає багато часу.

Загалом же, аналізуючи ситуацію в державах, де на керівних посадах більше жінок, можна побачити, що там краще вирішують соціальні питання. Я переконана, що в Україні дуже великий потенціал жінок, які можуть очолювати керівні посади. У нас є жінки-лідери, і я вважаю, що вони повинні займати своє місце і в політиці, і в бізнесі, хоча в бізнесі жінці легше прокласти собі дорогу, ніж у політиці та виконавчих структурах.

Думаю, що якби в державі керівні посади в політичних силах та виконавчих органах обіймало більше жінок, то рішення приймали б тверезіше.

Якщо є підтримка в родині, то, я вважаю, жінки все ж таки повинні активніше брати участь у політичному і громадському житті. Не боятися, не комплексувати, згадати, які жіночі постаті були в українській історії. І що молодший вік жінки, то швидше вона адаптується до громадської роботи й політичної діяльності.

- А чи готові чоловіки уступити місце жінкам у виборчих списках?

– Це вже інше питання. Звичайно, чоловіки не захоплені від того, що жінки займають їхні місця. Це однозначно.

Крім того, чоловіки вважають, що жінки – берегині родинних вогнищ. Це так, але ми живемо у ХХІ сторіччі. Подивіться, як розвиваються держави, де у владних структурах 25 – 30% жінок! Нам не потрібно чекати, щоб чоловіки уступали місце. Я вважаю, що жінки повинні активніше брати участь у політичному і громадському житті.

Я гадаю, що якби на чолі «Нашої України» була така сильна особистість, як наша Юлія Тимошенко, то, може, у них не було б такого падіння рейтингу.