З легкої руки когось із колег-журналістів Петра Димінського - одного із найуспішніших галицьких бізнесменів, часто-густо непослідовного і скандального політика, рік тому назвали "галицьким Ахметовим" у "топ 100" найвпливовіших особистостей Львова.

Чи сподобалося це порівняння самому Петрові Петровичу, нам не вдалося з`ясувати. Та, знаючи його хворобливо загострене честолюбство, віримо - це мало б потішити Димінського хоча б тому, що його не порівняли із одвічним ворогом Григорієм Суркісом, до якого останнім часом футбольно-політична фортуна теж повернулася одним пікантним місцем. Але мова сьогодні не про братів Суркісів та, як образно висловився "ППД"(так називають його вболівальники), їхніх "футбольних офіціантів і шісток".

Хай із ними морочить собі голову столиця! Нам, галичанам, значно цікавіше прискіпливо проаналізувати і спрогнозувати траєкторію польоту "орла місцевого розливу", в якого, видається, знову почали відростати крила.

Мільйонер, політбанкрут чи футбольний невдаха?

Колись юний Петько Дим, мабуть, мріяв стати великим футболістом. Не судилося. Проте у бізнесі йому таки поталанило. Петро Димінський за кілька років присутності на "бізнесовому полі" став одним із найбагатших людей Західної України, розбагатівши завдяки нафтовій трубі. Коли ж заробив чималенькі гроші, йому закортіло побавитись і у політичній пісочниці. І пішло-поїхало... З ким тільки політично не кохався шановний Петро Петрович, щоби втримати свій бізнес і своє ім`я на плаву! Іноді щастило - і він успішно десантувався у Верховну Раду в іпостасі нардепа. Проте депутатством пан Димінський тішився недовго. Він як заєць стрибав і залицявся почергово від "Нашої України" до Партії регіонів, а від них прагнув потрапити у гарячі обійми Юлії Тимошенко. Але "жінка з косою" не зрозуміла його вибриків і запроторила аж у другу сотню свого списку на виборах 2005 року. У самий розпал передвиборчої кампанії ображена і принижена душа Димінського шукає хоч якогось порятунку і сатисфакції у сумнівному політичному проекті "Еко+25%", у шанси якого подолати тривідсотковий бар`єр не вірили навіть останні дилетанти в політиці. Гірку пілюлю підсолодило хіба що усвідомлення, що на цей ефемерний проект клюнули і витратилися навіть аж ніяк не простаки з Індустріального союзу Донбасу, представники якого складали левову частку списку "Еко".

Аналогічно Петро Петрович вирішив зіграти під час призначення голови облдержадміністрації та на останніх виборах міського голови Львова. Кого він тільки не лобіював на ці посади на досяжних йому рівнях, щоб отримати контроль над Львівщиною і Львовом! У коло прагматичних інтересів пана Димінського потрапляли Богдан Федоришин, Михайло Сендак, Василь Куйбіда, які пробували за допомогою фінансових ін`єкцій підкорити галицький політичний олімп. Чи то грошей у Петра Петровича забракло, чи політичні "актори" трапилися недолугі, проте всі вони пролетіли над владними коритами. А найлютіший ворог пана Димінського в особі губернатора Петра Олійника продовжує сидіти у своєму кріслі навіть після провальної виборчої кампанії НУ-НС...

Тож Петро Петрович відверто засумував і "випав у буржуйський осад". Його навіть перестали радувати маленькі футбольні втіхи, котрі отримував від "Карпат". В одному із останніх інтерв`ю він заявив, що любить плавати на яхті, грати у великий теніс, хоче осягнути премудрості гольфу - гри мільйонерів. У цьому контексті пан Димінський навіть процитував слова свого лікаря - той переконував Петра Петровича, що для нього вже настав час, коли треба любити себе. Одне слово - ідилія, про яку мріють усі мільйонери світу...

Реінкарнація "ППД"

Але не дарма пан Димінський роками розкладав яйця у різні "політичні гнізда", а потім підгодовував "пернатих"! Він, як хитрий лис, відчув, що його на віражах обганяють юні "таланти", які через рік-два заженуть "ППД" у політичний офсайд чи взагалі спишуть на пенсію. Та й нагода для реінкарнації трапилася вчасно. Це і проведення у Львові "Євро-2012", і цілком імовірна відставка Петра Олійника, і створення в місцевих радах різних рівнів депутатського об`єднання "Нова Галичина" як прообразу майбутньої нової партії...

У ЗМІ все частіше почала з`являтися піар-інформація, що пан Димінський готовий стати донором цього політичного новоутворення взамін на відомі преференції у залагодженні земельних питань зі сторони місцевих можновладців.

Проте дивує інше. Кажуть, пан Димінський намовляє деяких місцевих депутатів "приструнити" народного депутата України Петра Писарчука, організувавши рейдерську атаку на ринок "Південний". А це, як відомо, вже зовсім не політика. Сподіваємося, що згодом ми довідаємося від самого Петра Димінського правду про його благі та не зовсім наміри.

Загроза війни двох Петрів не на жарт зворохобила галицький загал. Маленький Париж, чи то пак Львів, може не витримати такого протистояння, тим паче, що рідна місцева влада і так довела все "до ручки". До того ж, на відміну від "України" (ринку), "Південний" все ж платить державі податок за землю - і, як відомо, платить за неї найбільше від усіх львівських фірм і підприємств. То, може, ліпше панові Димінському долучитися до розбудови школи в Брюховичах, допомогти дітям-сиротам чи юнацькому футболу? Це значно моральніше, ніж відбирати і ділити чуже.

Чий довгобуд при "Україні"?

Міська влада планує оновити та по-європейськи забудувати 25 га території довкола стадіону "Україна". Про такі наміри повідомив на нещодавній прес-конференції директор департаменту містобудування Львівської міської ради Андрій Павлів.

Однак благим намірам львівських можновладців заважають імениті підприємці, які незаконно захопили левову частку земельних ділянок довкола спортивної споруди. Найбільше клопоту завдає захоплена ринком ділянка на вулицях Стуса-Липовій Алеї, яку планують до "Євро-2012" забудувати фешенебельними готельними комплексами.

"Тут мають постати підземно-наземні паркінґи, щоби автомобілі вболівальників не блокували рух на вулиці Стуса, - розповідає про плани пан Павлів. - На території, де розташовано ринок, передбачено будівництво трьох готельних комплексів. Також постануть споруди для водних процедур, тренувальних полів, спортивний комплекс, критий басейн".

Чиновники обіцяють боротися за землю з кількох причин. По-перше, це майно міста. По-друге, всі вільні ділянки, згідно з ухвалою міськради за червень 2007 року, розглядаються на конкурсних засадах, де вибирають кращі пропозиції на забудову території довкола стадіону. По-третє, захоплена ділянка теж буде виставлена на конкурс, а ФК "Карпати" може приєднатися до учасників змагання.

Щоби вирішити конфлікт, міськрада звернеться в прокуратуру, яка має розслідувати всі нюанси самозахоплення. Тоді, можливо, до порушників буде вжито жорсткі засоби впливу.

За словами пана Павліва, процедура знесення ринків (навіть незаконних) є доволі складною. В Україні таких випадків фактично не існує. Свого часу було ліквідовано лише один ринок секонд-хенду, коли споруджували Південний вокзал у Києві. Відтак, як запевняє чиновник, наразі є сенс думати про виділення іншої ділянки під готельний комплекс.

Тож ми вирішили з`ясувати, хто "стоїть" за ринком, що окупував міську землю. Чиновники у відповідь вельми неохоче натякають на його власника.

"Є кілька фінансових груп, що вкладали кошти у спорудження ринку, - розповів для "УіЧ" пан Павлів. - Ви можете задати це питання ФК "Карпати". Знаєте, відповісти достеменно, чи Димінський до цього причетний - не в моїй компетенції. Виокремлю лише такий важливий нюанс. Сьогодні ніхто не сплачує податку за землю під цим ринком, а це ж - комунальне майно міста. Сподіваюся, що з 1 січня буде новий закон, що контролюватиме самочинне будівництво. Він допоможе нам розібратися з тими об`єктами, які зведено з порушеннями щодо землі. Сьогодні ж це лише штраф у 170 гривень - мізерне покарання. Сподіваємося, що служба архітектурно-будівельного контролю, яку виведуть з-під нашого підпорядкування до профільного міністерства, дасть змогу комісії бути незалежною і вестиме жорсткий контроль зловживань".

Футбольний лузер

"Футбол і політика - ось що мене найбільше цікавить у житті", - зізнався якось в інтерв`ю почесний президент ФК "Карпати" Петро Димінський. І справді: якщо не клеїться йому на політшахівниці - переключається на футбол; не йдуть справи у грі мільйонів - знову стрибає в політику.

Взяти хоча б "Карпати", яких вважають фактичною власністю пана Димінського. Криза колись славної "зелено-білої" команди затягнулася - далі нікуди. За правління Петра Петровича, крім локальних перемог в окремо взятих матчах, нічого серйозного досягти не вдалося. Його попередники хоч до єврокубків клуб доводили, даруючи Львову (щоправда, нечасто) цікаві міжнародні поєдинки. Більше того, саме теперішній керівник вивів "Карпати" з вищої ліги до першої - такої ганьби за часів незалежності України львівський футбол зазнавав тільки одного разу.

А скільки було прожектів... Півтора роки тому Петро Димінський пообіцяв, що "Карпати" обов`язково гратимуть у Лізі чемпіонів. На виконання цього надзавдання виділив не більше і не менше - три роки. Половина терміну минула, а наші "вівці" пасуть задніх, борючись за виживання в еліті українського футболу. Гучні заяви про створення дитячої футбольної академії, надання команді статусу народної та інші обіцянки-цяцянки - пустослівна балаканина.

Зневірившись у своїх футбольних справах, Петро Петрович вдався до нетрадиційних методів. Переповідають як анекдот, що "Карпати" звернулися до ворожки, щоби та зняла вроки з львівської команди. І баба Мотря, мовляв, виконала свою функцію на всі сто! Ще й шепнула, мовляв, прокльони на "зелено-білих" нібито наклав шабаш із п`яти відьом, які зібралися на сході України, у районі базування донецького "Шахтаря". Ще одна байка про "донецький слід" і спроба звалити все з хворої голови на здорову.

А от уболівальники, здається, все вже зрозуміли. Міркування про те, що риба гниє з голови, все частіше з`являються на спортивних інтернет-форумах, коли йдеться про "нещасливу" долю "Карпат". І справді, Петро Димінський зробив уже стільки необдуманих і парадоксальних кроків на посту почесного президента, що на кількох керівників і на кілька десятиліть вистачить. Постійні раптові зміни тренерів (щодо цього "Карпати" - рекордсмен вищої ліги), втручання у роботу цих же наставників (про те, що саме Димінський вказує фахівцям, кого випускати на поле, а кого- ні, знає вже вся Україна), відсутність чітких завдань для команди - все це вказує на відсутність порядку в клубі.

А нещодавно Петро Димінський заявив про своє бажання очолити оргкомітет з проведення у Львові "Євро-2012". Спаси і сохрани! Петре Петровичу, та Ви з "Карпатами" упоратися не можете - куди вже такий масштаб? Єврочемпіонат і без Вас провалюють успішно...

... Колись Петько Дим був одним із багатьох учнів криворізької дитячо-юнацької футбольної школи. Тренери кажуть, що вдавалося йому не дуже добре. Потім переїхав до Червонограда і пробував закріпитися у місцевому "Шахтарі". Теж безуспішно. Тож футболіста з Петра Петровича не вийшло. Не виходить і з "Карпатами". То, може, як кажуть галичани, лишити той ровер?..